благородний

благородний
-а, -е.
1) Який відзначається високими моральними якостями; чесний, порядний. || Власт. такій людині.
2) Породжений високою метою, пройнятий високим поривом, ідеєю і т. ін.
3) Який відзначається дуже гарними рисами, якостями.
4) заст. Аристократичного, дворянського походження; дворянський. || у знач. ім. благоро́дний, -ного, ч.; благоро́дна, -ної, ж., розм. Про людину дворянського походження, панського роду.
5) Уживається як складова частина термінів – складних назв у ботаніці, зоології, хімії і т. ін. Благородний лавр. Благородний олень. Благородний метал.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "благородний" в других словарях:

  • благородний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • дорогоцінні камені — драгоценные камни precious stones Edelsteine коштовне каміння, самоцвіти різні за складом і будовою мінерали, переважно кристали, з особливими властивостями: гарно забарвлені, з яскравим блиском, високою прозорістю, сильним променезаломлюванням,… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… …   Український тлумачний словник

  • аргентум — у, ч. Ag. Хімічний елемент, проста речовина якого є благородний метал срібло …   Український тлумачний словник

  • аурум — у, ч. Au. Хімічний елемент. Найчастіше трапляється у самородному стані. Простою речовиною його є благородний метал золото …   Український тлумачний словник

  • благородність — ності, ж. Властивість і якість за знач. благородний 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • благородно — Присл. до благородний 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • ксенон — у, ч. Xe. Хімічний елемент – благородний газ …   Український тлумачний словник

  • лицар — я, ч. 1) іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово дворянського стану. || Воїн з важким озброєнням і спорядженням. 2) іст. Вільний козак запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво. 3) перен.… …   Український тлумачний словник

  • лицарський — а, е. 1) іст. Стос. до лицаря. 2) перен. Вихований і підкреслено чемний; благородний (у 1 знач.). Лицарський вчинок …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»